ОГОЛОШЕННЯ про проведення громадського обговорення  щодо присвоєння КЗ «Черкаська обласна філармонія Черкаської обласної ради» імені Олександра Кошиця.

Згідно Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам  права власності  імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних  та святкових дат, назв і дат історичних подій».

Задля популяризації та визнання українського національного мистецтва на світовій культурній арені, враховуючи фундаментальний і неоціненний внесок нашого земляка, уродженця Черкащини – легендарного хорового диригента та видатного композитора Олександра Антоновича Кошиця, з метою увіковічення його пам’яті та в знак глибокої поваги до його величної постаті, вшанування національного коріння, аби укріпити через спадковість поколінь та  продовжити українську музичну ідею за ради майбутнього, художня рада філармонії за дорученням трудового колективу виносить на громадське обговорення питання, щодо присвоєння закладу імені Олександра Кошиця. До розгляду пропонується питання:

- Чи вважаєте Ви за необхідне  присвоїти КЗ «Черкаська обласна філармонія Черкаської обласної ради» ім’я великого митця Олександра Кошиця?

Кожен бажаючий до 23 липня 2025 року має можливість в зручній формі (за телефоном або  електронною поштою) висловити свою думку з питання винесеного на обговорення.

 Для того, щоб залишити свої міркування з цього приводу через електронну пошту необхідно зазначити  прізвище, ім’я, по-батькові, адресу особи, яка їх подає.

Юридичні особи зазначають своє найменування  та місцезнаходження.

Відповідальний за проведення обговорення директор КЗ «Черкаська обласна філармонія Черкаської обласної ради» Юрій Федоряка.

- телефон для звернення (0472) 37 30 56

- електронна пошта  filarmonia.ua@gmail.com

- адреса  18002 м. Черкаси, вул. Хрещатик 196 

Результати  обговорення будуть узагальнені та оприлюднені на офіційному веб-сайті філармонії 1 серпня 2025 р.

Інформаційна довідка про Олександра Кошиця

Олександр Антонович Кошиць (1875-1944рр.) – український хоровий диригент, композитор, етнограф та письменник-мемуарист.

Народився О.А.Кошиць у селі Ромашки на Канівщині в багатодітній родині священика, нащадка древнього шляхетного роду - Антонія Ігнатовича Кошиця.

Але своєю справжньою батьківщиною О.А.Кошиць вважав село Тарасівку Звенигородського повіту, де провів свої дитячі, шкільні та юнацькі роки. Саме туди у 1877 році батька Олександра Антоновича було переведено священиком нової парафії.

Про рідний край у своїй книжці “Спогади” диригент писав так: “Тарасівка є фактично моя батьківщина, бо я з нею поєднаний і життям, і душею, і спогадами”. І далі: “Моя люба Тарасівка, куди переїхав мій батько влітку 1877 року, лежить у яру на дорозі від Звенигородки до Вільшани; її ниви межують з Кирилівськими, що їх колись міряв своїми босими ногами наш геній Т. Шевченко, коли “пас ягнята за селом”… Якщо стати обличчям на північ, то праворуч десь у полях заховалось Козацьке, ліворуч – Майданівка, а за нею – Лисянка, просто перед очима в яру – Тарасівка… Це та земля, де лунають найкращі у світі пісні, де чутно наймилозвучнішу мову, де сяє найясніше з-поміж усіх сонць сонце…”.

До падіння УНР 1921 року життя Олександра Кошиця було пов’язане з Черкащиною. А вже потім - виїзд за кордон і неможливість повернутися в Україну Але любов і туга за Батьківщиною постійно жили у серці митця.

Завдяки цим глибоким почуттям, Олександр Кошиць написав книгу «Спогади», перша частина якої присвячена детальному опису Черкащини: рідної Тарасівки, і всієї Звенигородщини в період кінця ХІХ – першої половини ХХ століття.

«Спогади» за правом можна вважати першоджерелом вивчення історії Черкащини, традицій, побуту, культури та народної творчості, освіти і духовенства краю.

Окремі розділи своєї книги О.Кошиць присвячує талановитим і відомим людям Звенигородщини зокрема і Черкащини в цілому. Наприклад, Тарасу Шевченку. Про видатного українського поета, автор говорить крізь призму розповідей односельчан із рідної Тарасівки, які знали особисто і пам’ятали видатного Тараса Григоровича Шевченка.

Любов до української пісні формується у Олександра Кошиця ще з дитячих років саме на Черкащині, де він зростає в оточенні як української народної пісні в аматорському та хоровому виконанні, так і церковного співу.

Життя Маестро – справжній мистецький подвиг, здійснений на ниві українського хорового мистецтва. Він зумів створити геніальну школу українського хорового співу і презентувати його світові, який з вдячністю і захопленням прийняв цей дар. Маестро-диригент міг би ще багато зробити для України, але у часи радянської влади О. Кошиць, як і сотні, тисячі українських патріотів, які волею долі опинилися за кордоном, був зарахований до числа так званих буржуазних націоналістів, зрадників і ворогів народу. Ім’я його заборонялось згадувати, а його чудові твори, особливо обробки народних пісень – виконувати, і таким чином наше хорове мистецтво, наша культура зазнала величезних втрат, бо цілий її пласт було вирвано на десятки років. Але як нікому іншому, Україна завдячує О. Кошицю тим, що він своєю культурницькою благородною мистецькою місією зробив для Батьківщини чи не більш, ніж цілий дипломатичний корпус, повідаючи світові про існування незалежної української держави початку ХХ ст.

Всесвітньо відомим в країнах Європи та США твір українського композитора Миколи Леонтовича «Щедрик» став на початку ХХ століття під час гастролей саме у легендарному виконанні хору Олександра Кошиця.

Подібна доля спіткала українську культуру  і мистецтво у страшному сьогоденні повномасштабного вторгнення росії в Україну, коли ворог всіма силами намагається знищити головний код нації. Черкаська обласна філармонія як мистецька фортеця сьогодні тримає стрій на культурному фронті, зберігаючи і пропагуючи мистецьке надбання  краю і країни, як найцінніший спадок національної ідентичності для майбутніх поколінь.