Святкове відкриття 27-го концертного сезону Академічного симфонічного оркестру

Святковий концерт академічного симфонічного оркестру Черкаської обласної філармонії на честь відкриття чергового сезону відбувся. Хоча назва події звучить повсякчасно і буденно, однак сама подія абсолютно не сприймалася як щось звичне. Оркестр і його творчо налаштований диригент маестро О.Дяченко представили публіці черговий яскравий неповторний музичний бенкет на різні смаки і настрої. Усі "наїдки" музично-урочистої вечері були присмачені натхненням і красою мистецтва.

          Юнацька трепетність і розкішна краса музики С.Рахманінова у віртуозному і делікатному виконанні гості черкаських меломанів – витонченої жінки і філігранної київської піаністки заслуженої артистки України Наталії Кравченко – то піднімала їх до небес, то занурювала у тепле поетичне море любовного томління, то вражала блискучим звуковим потоком. Особливо відзначу враження від ІІ частини концерту. Звукова аура поетично-споглядального Andante cantabile сприймалась наче заворожувальна містика запашного, тягуче млосного і в той же час прозорого свіжого липового меду. Музика теплої оксамитової літньої ночі під пальцями виконавиці неквапними мазками олійної фарби поступово вимальовувала розкішний любовний пейзаж. А чого варте було ніжне "калатання дзвіночків" у репризі Andante! Фінал же захватив слухачів натиском енергії, моторними, притягальними і пластичними ритмами та блиском віртуозності виконавців, що компенсувало недостатню осмисленість його форми. Цілісний образ завершальної частини концерту більше би виграв від посилення протиставлення стрімкого напору крайніх розділів і лірико натхненного середнього епізоду.

           Концерти нашого симфонічного оркестру, коли в його програмі оригінальні "незаграні" твори, я намагаюсь відвідувати, із задоволенням зазначу, що останнім часом це буває досить часто. Цього разу через несподівані непередбачувані обставини трішки припізнилась – на середину експозиції І частини. Попередні нервування та яскраві враження від музики змусили мене в антракті передихнути-відпочити: сиділа у залі та споглядала сцену. І ось, після стількох концертних відвідувань я "побачила" сцену і оцінила її оформлення ─ вишукане, лаконічне, ненав'язливе і в той же час мистецьке. Переходи світлових синьо-лілових тонів із жовтим відблиском приємно схиляли до зосередження і споглядання. Плетива в індустріальному стилі на заднику настроювали на стриману і цікаву інтелектуальну тональність. А під час концерту ця умовна символічна завіса за рахунок вдалої зміни кольорів освітлення навіювала інший емоційний стан: піднесення, енергетичний порив. Що тут скажеш: молодець художник, який попрацював над оформленням сцени! 

         Початковим номером ІІ відділення у ролі серйозного пригощення виступала лірико-драматична увертюра "Манфред" Р.Шумана. Відмічу продуманість форми в інтерпретації, доречно підібрані темпи, вибудувану динаміку, увагу до деталей музичної тканини. Все це створювало цілісне враження композиції, яка захоплює і бере в полон від початку до кінця своїм запалом пристрасті, глибиною переживань, проникливістю у передачі страждань героя увертюри.

          Не менш вагомою і ґрунтовною "стравою" для черкаських меломанів стала музично-поетична композиція за музикою Е.Гріга до п'єси Г.Ібсена "Пер Гюнт", підготовлена на честь цьогорічних ювілярів норвезького мистецтва. Укладач і виконавець літературної частини Ярослав Литвин мав здійснити завдання неабиякої складності: підкорити об’ємний текст 5-актової драми, позначений багатоманітними мотивами, з яких провідні не лірика, а скепсис, сатира і навіть гротеск. Майстер слова знаходив влучні вирази для скороченого і динамічного переказу подій таким чином, щоб глядачі не загубили сюжетну нитку, спробували словесний стиль драматурга і разом з тим відчули себе в ролі Е.Гріга, якому був чужий образ головного героя з його з іронією і пошуком легкого щастя в далеких краях. Найскладніша задача –  знайти у тексті Г.Ібсена такі рядки, які свого часу надихнули композитора на створення шедевральних мініатюр лірико-патріотичного змісту. На мою думку, Я.Литвин в цілому достойно вирішив важку мистецьку проблему. Особливо натхненно сприйнялася інтродукція з поетичним "Ранком". Те, що хотілося б почути ібсенівських рядків перед фрагментами "В печері гірського короля" чи "Смерть Озе", забулося під яскравим враженням від художнього ефекту поєднання слова і музики в заключній "Пісні Сольвейг". У мене, котра вже не один десяток разів зверталася до цієї музики і знає кожну її ноту, від розчулення аж вийшла сльоза. Монтаж на основі "Пера Гюнта" Е.Гріга та Г.Ібсена у виконанні оркестру та Я.Литвина прозвучав ефектно, проникливо. У натхненному виконанні знайомі багатьом слухачам мініатюри норвезького композитора під впливом слова і принадного рельєфного тембру читця вкотре виявили свій прекрасний потаємний поетичний зміст, який протягом майже півтора століття приваблює слухачів.

          Маестро О.Дяченко знаний не лише як вмілий організатор оркестрово-концертного процесу. За багато років сценічної практики він осягнув чимало законів психології слухацького сприйняття під час мистецького заходу. Ось і цього разу маестро вирішив не відпускати гостей додому хоча і з піднесено прекрасним, але після "Пісні Сольвейг" печальним настроєм, тому й додав на закінчення музичного бенкету вишуканий десерт. Вишенькою на торті стала грайлива і задерикувата "Фуга з пташеням" аргентинського композитора Альдемаро Ромеро. Парадоксальне поєднання серйозного барокового жанру із жартівливою музичною темою, життєстверджуючими чуттєвими латиноамериканськими ритмами і сучасними гармоніями оживила у відвідувачів концерту той стан радісного піднесення, який панує на приємних святах.

          Сподіваємось, що черговий ─ 27-й сезон, зважаючи на його вишуканий і натхненний вступ-відкриття, подарує нам – шанувальникам і патріотам Черкаського симфонічного оркестру, його диригентів – чимало приємних та оригінальних музичних подарунків і сюрпризів, буде радувати нас свіжими "незаграними" творами, музичними надбаннями наших українських композиторів минулого і сучасності, а також продуманими і виваженими виконавськими інтерпретаціями, злагодженою і бездоганно відшліфованою грою.

Музичний редактор Черкаської обласної філармонії Лариса Яворська