На добру згадку під час розлуки

       Ось і закінчився черговий, уже 27-й, сезон улюбленого музичного колективу черкасців – симфонічного оркестру Черкаської обласної філармонії. Те, що цей колектив під орудою заслуженого діяча мистецтв України Олександра Дяченка впевнено зайняв високі позиції у мистецькому житті міста і належить до числа культурних скарбів нашої області, ні у кого не викликає сумнівів. На його філармонійних концертах, де він щомісяця своїми новими музичними програмами дарує містянам море естетично-інтелектуальної поживи і морально-емоційного задоволення, завжди повна зала. Без сумніву, це результат багатовекторної продуктивної репертуарної політики і самовідданих зусиль диригента, котрий нерідко виступає і як аранжувальник, пристосовуючи твори для можливостей колективу. Не менш важливу роль у забезпеченні блискучих планів художнього керівника колективу відіграють його колеги – оркестранти-однодумці.

       Оскільки цей відгук пишеться на завершальний концерт сезону, варто нагадати його найяскравіші моменти. Серед них виступи з нашим оркестром зіркових солістів, які презентували гостям Черкаської філармонії перлини світової музики: заслужену артистку України Наталію КРАВЧЕНКО з Першим концертом С.Рахманінова, піаністку Євгенію РЯБОКОНЬ з 23-м концертом В.А.Моцарта, заслуженого артиста України Геннадія КАБІНА з ІІ скрипковим концертом Г.Венявського та Скрипковим концертом Ф.Мендельсона, професора музичної академії Цетіньє  (Чорногорія) Олексія МОЛЧАНОВА, котрий на честь 35-річчя творчої діяльності свого давнього доброго друга Г.Кабіна разом з ювіляром виконав Концерт для скрипки, фортепіано і оркестру того ж Ф.Мендельсона. Море задоволення принесли шанувальникам оркестру програмні симфонічні композиції, такі як Увертюра до драми Дж.Байрона "Манфред" Р.Шумана, симфонічна фантазія "Франческа да Ріміні" П.Чайковського, увертюри "Тангейзер" Р.Вагнера та "Прометей" Л.Бетховена, сюїта "Арлезіанка" Ж.Бізе. Які захопливі миттєвості подарувала музично-літературна композиція за мотивами "Пера Гюнта" Е.Гріга – Г.Ібсена! Подібний різновид музичних презентацій варто би продовжити. Цінителям музичного класицизму були запропоновані такі визначальні шедеври як V симфонія Л.Бетховена та Симфонія №40 В.А.Моцарта. Надзвичайно успішними, ефектними, знаковими стали "збірні" концерти: "Віртуози завтрашнього дня", "Артисти оркестру грають соло", "Українська музика ХХІ століття". Чимало задоволення та окрилення демократичному пересічному слухачеві доставляють святкові відпочивальні імпрези Черкаського симфонічного оркестру: "Музика кіно", "Новорічний класичний серпантин", "Березневі імпрези". А ще до подарованого оркестром музично-естетичного задоволення слід додати своєрідні "смачні десерти" з популярних мініатюр на завершення будь-якої концертної акції. Олександр Дяченко і оркестранти завжди підносять гостям філармонійної зали музичну "цукерочку-заманівочку" на приємний спогад-післясмак. Скажете, по-дитячому? Але ж дієво. Від них не відмовляються навіть і досвідчені меломани з вибагливими музичними потребами.

       І останній у 27-му сезоні концерт повністю слідував мотиву, зазначеному у назві програми "На добру згадку під час розлуки". Підібрані композиції створювали атмосферу приємного камерного дружнього спілкування про яскраві спогади подій, котрі згодом відбудуться. Загальна емоційна тональність концерту справляла враження інтимності, а також вишуканості, елегантності, рафінованості. Оркестр дарував музичні акварелі – мальовничі, з багатством тону і побудови, але прозорі і легкі. Така витонченість загальної аури дещо приглушувала спеку, яка вривалася до філармонійної зали. Однак, музика запевняла і переконувала слухачів, що їх зігріває всього лиш лагідне сонечко і приємний бриз. Утім, розпалені літньою спекою меломани, натхненні музичними красотами виконуваних творів та майстерністю їх інтерпретації, після закінчення кожної композиції гаряче виражали своє захоплення палкими аплодисментами, вигуками "Браво!", квітами – і це видалося правомірним, враховуючи доставлене музичне раювання.

       Неймовірним задоволенням було слухати давнього друга Черкаського симфонічного оркестру – соліста Полтавської філармонії народного артиста України Юрія КИРИЧЕНКА. Цього року він разом з оркестром майстерно зіграв твір із "золотого" списку скрипалів-віртуозів – колоритну "Іспанську симфонію" Е.Лало. Відомо, що Едуард Лало присвятив її видатному скрипалю рубежу ХІХ - ХХ ст. іспанцю Пабло Сарасате. Коли читаєш відгуки знавців скрипкового мистецтва про гру Сарасате (наприклад, Л.Ауера чи А.Мозера), то за виконавськими достоїнствами Сарасате немов постає гра Ю.Кириченка. Порівняйте: "Його гра приваблювала особливим співучо-сріблястим звучанням скрипки, винятковою віртуозною досконалістю, феєричною легкістю і, крім того, романтичною піднесеністю, поетичністю, благородством фразування. Тон його, без всяких "домішок", сповнений "солодощів", коли він починав грати, діяв прямо приголомшливо. Він співав на скрипці – і слухачі завмирали від захвату; він "малював" барвисті картини народних іспанських танців – і вони поставали в уяві слухачів, мов живі". Із п'яти частин "Іспанської симфонії" автора відгуку найбільш привабили друга та третя частини. У другій частині (Scherzando), яка нагадує радісну і чуттєву сегидилью, під акомпанемент струнних піцикато, котрі зображали гітару, скрипка виспівувала солодко, вкрадливо і ніжно. Вона наче вишукано фліртувала з оркестром і слухачами. А горделиве Intermezzo (ІІІ ч.) створило образ пісенної оповіді-легенди про вишукане кохання благородного лицаря до прекрасної Дульсинеї.

       Не менш ефектно у виконанні Ю.Кириченка та оркестру прозвучав Російський танець із балету "Лебедине озеро" П.Чайковського – відомий твір із конкурсного репертуару майстрів скрипкового мистецтва. Слухачів вразило привілля у початковій бравурній віртуозній каденції соліста, а також контраст вишуканої обережної грації, блискучих стрімких пасажів у поєднанні з красою і виразністю голосу скрипки в руках Ю.Кириченка.

       "Елегія" С.Рахманінова, напутствувана лірико-філософським сонетом Л.Костенко у виконанні ведучої Т.Гук, прозвучала миттю ліричного одкровення. До речі, фортепіанний твір 19-річного студента Московської консерваторії переконливо продемонстрував мелодичний дар композитора, вміння природно наповнювати форму яскравими і наснаженими переживаннями, барвисту гармонію, насичену і рельєфну музичну тканину, що не менш виразно втілив у оркестровій версії п'єси керманич оркестру О.Дяченко.

       Після занурення у солодко щемливе марево поетичних спогадів і переживань публіка ожила і розважилася дотепними п'єсами з Дивертисменту Жака Ібера. В уяві слухачів постали курйозні пригоди красунчика і пройдисвіта Фадінара з водевілю "Солом'яний капелюшок". І дещо шаржований "Вальс" і хвацький марш -"Парад, з чудовим відтворенням ефектів наближення і віддалення, і метушливий ексцентричний "Фінал" з епатажними звукосполученнями – привабили публіку невимушеністю, мелодійною свободою, вигадливою інструментовкою, французькою вишуканістю.

       Твори відомого бразильського композитора Камаргу Гуарньєрі до сьогоднішнього концерту були невідомі прихильникам Черкаського симфонічного оркестру. Колоритний «Бразильський танець», позначений майстерним втіленням на професійній основі ритмів, гармоній та інтонацій самби, форро, макуліле тощо, думаю, припав до вподоби нашому слухачу, і знайомство з музикою цього визначного музиканта Америки буде продовжене.

       Завершальна частина прощального концерту продовжила розпочату "Бразильським танцем" К.Гуарньєрі феєрію інструментальних мініатюр. Запальні рухи і ритми святково-карнавальної тарантели в "Скерцо" Е.Лало змінилися манірним "Вальсом" відомого голівудського актора Е.Хопкінса. Віднайдений і виконаний 2011 року диригентом Андре Рійо аматорський юнацький твір, складений півстоліття тому, майстерно аранжував для нашого оркестру його керівник О.Дяченко. У версії Черкаського симфонічного цей "Вальс" нагадав про добу розквіту духових оркестрів з їх парковою музикою. Твір вигідно "заграв" різними тембровими репліками-інкрустаціями оркестрових солістів – фортепіано, валторни, фагота, труби, флейти, скрипки. На момент літнього розставання зі своїми прихильниками, як застереження і благословення зберегтися у жаркому літі, оркестр підготував ще один шлягер – "Караван" Х.Тізола – Д.Еллінгтона. Слухачі під акомпанемент екзотичних звуків ударних інструментів насолоджувалися відомою музичною темою і у ритмах неквапної ходи верблюдів поринали у світ приємних споглядань і медитацій.

       Задоволення від концерту виявилося таким сильним, що гості філармонійної зали не бажали розставатися з улюбленим колективом і залишати приміщення. Після тривалих оплесків оркестр "здався" і виконав на біс запальний та азартний "Весільний танець" Я.Пресса – і раз, і вдруге.

       Неабиякий успіх! Неймовірна насолода! Яскраві враження! Прекрасна музика і виконання! І все це запам'ятається надовго. Ми переконані, що до наступного концерту симфонічного оркестру Черкаської обласної філармонії після відпустки має вистачити.

Музичний редактор Л.Яворська.