Відгук про концерт 15.04.2019

Пісні Черкаського краю співає Черкаський народний хор

Лауреат Національної премії ім. Т.Г.Шевченка Черкаський академічний заслужений український народний хор від дня свого заснування завжди виступав оберегом і світочем багатої та розмаїтої народнопісенної культури Шевченкового краю. Артисти та їх керівники – хормейстер Володимир ФЕДАС, очільник оркестрової групи хору заслужений артист України Олексій КОЛЕСНИК та балетмейстер Анастасія ОГІРЧУК – 15 квітня підготували для шанувальників української пісні пам'ятну самобутню вокально-хореографічну концертну презентацію "Пісні Черкаського краю". Її задум – подарувати відвідувачам народжені та популярні у нашому краю музичні твори, які стали золотим надбанням репертуару мистецького колективу. Програму приурочено до Міжнародного дня культури. Народнопісенна творчість – вагома частка духовної культури, яка допомагає оцінити красу життя, значущість рідного краю, цінність особистісних взаємин.

Концерт вдався. Гості філармонійної зали, думаю, ні на мить не пожалкували, що, не зважаючи на пронизливий вітер і дощ, прийшли на зустріч з улюбленим колективом. Є інформація, що серед глядачів були шанувальники пісні та Черкаського хору навіть з сусідніх районів та інших країн - і вони залишилися задоволеними. Захоплені вигуки "Браво!" лунали раз-по-раз після особливо вдало виконаної композиції. А таких мистецьких удач прозвучало чимало. Артисти – співаки, танцюристи, оркестранти подарували гостям філармонійної зали великий заряд радості, бадьорості, життєдіяльного запалу.

Народні пісні – це історія та культура нації. Нам, українцям, пощастило, адже маємо багату фольклорну спадщину, в якій відбилася краса рідного краю, творча душа людини праці, її непрості життєві обставини та здорове оптимістичне світосприйняття. Музична презентація Черкаського хору включила лише невеличку крихту пісенних скарбів рідної землі – трохи більше двох десятків пісень. Однак натхнення і довершеність у їх донесенні вкотре засвідчили про невичерпні вітчизняні мистецькі засіки.

Маестро В.Федас повернув і оновив ряд невмирущих народнопісенних перлин, опрацьованих у художніх обробках майстрів хорової справи, які свого часу працювали з Черкаським хором: Анатолія Авдієвського, Євгена Кухарця, Петра Савчука, Олександра Стадника. Принесли задоволення глядачам й авторські твори пов'язаних із Черкащиною Анатолія Пашкевича та Миколи Плашкевича, а також новітні опрацювання прекрасних пісенних мелодій сучасними музикантами Анатолієм Рибаком, Олексієм Колесником, Сергієм Осауленком, Євгенією Марчук, Олександром Жученком, які успішно провадять свою співпрацю зі славетним колективом.

Чудовим був початок програми. Вокально-хореографічна композиція ”Ода Черкащині” в постановці народного артиста України Р.Малиновського сприйнялася велично пишним епіграфом – достойним почином, який рельєфно окреслив широкі межі духовного багатства Шевченкового краю. Сніп образів – урочистих, ніжних, хвацьких, гармонійне переплетення народних і авторських мелодій, хореографія з символами української буття – рушниками, бандурами, шаблями і завзятим гопаком – усе це задало бадьорий тон концерту.

Милували слух чарівні акапельні вокальні ліричні перлини. Лагідно, поетично, в акварельних тонах поданий "Садок вишневий коло хати" Є.Станковича. Колоритною барвою збагатило хорову палітру делікатне змішування академічного та народного тембрів, акуратне ведення ліній "хорового супроводу", виважена і рухлива динаміка. А як гарно прозвучали ніжні контрапункти солісток А.Скороход та Я.Видиборець! Продуманість в інтерпретації сюжету та змін гучності у розгортанні вирізняли трагічну баладу "Ой там на горі" в обробці А.Рибака. Голос заслуженої артистки України Л.Йосипової впадав у душу і краяв серце. Проникливо тендітно тужив хор у "Закувала зозуленька на стодолі, на розі" Є.Кухарця. Диригент В.Федас і хор разом з ним проживав і страждав горе бідної дівчини. Серед кращих номерів концерту обробка А.Авдієвського пісні "Ой чий то кінь стоїть" (солісти В.Дяченко і Я.Видиборець). У добре знаному загалом і популярному народнопісенному шлягері маестро В.Федасу вдалося ніби наново емоційно подати любовну драму розставання. Як засіб втілення він майстерно розбудовує динамічний план, темпові зрушення, від чого сюжет пісні оживає, а її образ міниться на найтонші відтінки переживань. У цьому ж виразному хормейстерському почерку постала велична й водночас рухлива, наче буря на ріці, інтерпретація заключної пісні "Реве та стогне Дніпр широкий" в обробці А.Пашкевича.

Однак, геть страждання! Печалі миті, веселощам час! Більша частина концерту була присвячена жартівливим пісням, які піднімали настрій гостям концерту і настроювали на веселий піднесений лад. "Ой гарна я, гарна" – розважали впевнені у своїх жіночих принадах українські красуні в особі солісток Л.Йосипової та В.Грабович, які разом з хором і оркестром представляли напрацювання керівника оркестрової групи колективу заслуженого артиста України О.Колесника. А тоді маестро О.Колесник спільно зі своїми оркестрантами запалив слухачів укладеними ним Черкаськими польками. Баян під його пальцями своїми переборами вигравав так жваво, що деякі інструменти за ним не могли вгнатися.

Один із режисерських задумів у постановці програми "Пісні Черкаського краю" (режисер Г.Федоряка) – оживити через пісню епізоди народного українського життя. Відповідно до весняної пори гості філармонії побували на сільському вигоні, спостерігали і милувалися співом веснянок та веснянковими іграми і хороводами, забавними епізодами сільського свята, урочисто виряджали у похід славних чигиринських козаків. У подачі пісень відповідно до театралізованого задуму програми також явно прослідковуються прийоми інсценізації – чи то перевтіленням учасників хору в персонажів виконуваних пісень за допомогою сценічного руху, чи збагаченні пісні хореографічною зображальністю (як в улюблених "Вареничках" з солістами: вокалістами – В.Грабович, О.Донець і танцівниками –     І. Стадник, Ю.Бойко та заслуженим артистом України А.Єфімовим), чи в діалогічності перегуків тембрів відповідно до пісенного сюжету, чи в активному чергуванні сольних реплік (оригінальний задум у виконанні чоловічим хором пісні "Люблю дівчину" в обробці О.Стадника). Зазначені прийоми разом із хореографічними номерами (як то криві танці-хороводи, жартівливі хореографічні сценки "Старий дід", "На лавці") вдало перетворювали виконання знаних у відомій виконавській манері багатокуплетних жартівливих пісень у живий театр пісні. Відмічу колоритне у манері сільського вуличного співу виконання пісні "Ой з-за гори", у якій ожили майстерно відтворені традиції народної поліфонії, і де глибоким грудним оксамитовим тоном торкав голос заспівувачки                       О. Пашкевич.

До патріотичних бойових настроїв відвідувачів концерту апелювала заключна частина програми, яка була присвячена темі славного минулого. Хор із натхненням виконав ряд козацьких пісень "Їхав, їхав козак містом" в обробці І.Мартиненка і оркестровану С.Осауленком, "Ой за мостом" в обробці Є.Кухарця, "Їхав козак з гори та й в байрак" в обробці П.Савчука. Картини змагань у бойовому козацькому вишколі на фоні виконаних оркестром відомих пісенних історичних шедеврів "Ой на горі та й женці жнуть", "Ой хмелю ж, мій хмелю", "За світ встали козаченьки", "Ой при лужку" хвацько продемонстрували танцівники. Вихором на баских конях пронеслася пісня "Летять коні на Вкраїну" М.Плашкевича, яка завершила козацький блок виступу Черкаського хору.

На завершення допису відмічу продуманість побудови програми, активність і захопливість у її розгортанні, спрямованість музики на продукування у публіки піднесених настроїв, виразне сценічне оформлення відповідними слайдами (відео-режисер Р.Павлюк). Художній керівник хору В.Федас веде ретельну послідовну мистецьку діяльність, націлену на збагачення виконавських можливостей і стильової палітри хору. Очевидні його прагнення кожну виконувану композицію перетворити у музичну театралізовану сцену, за якою оживає часточка життя. У колективі проглядаються резерви в освоєнні багатств ансамблевого виконавства, можливому поповненні задля насиченості масових вокально-хореографічних картин більшою кількістю танцівників.

Народні пісні – світло української душі. Вони вічно несуть людям розраду. Нехай же і далі Черкаський хор буде зберігати і відновлювати національні пісенні скарби, радувати слухачів і глядачів новими програмами, творами, стильовими виконавськими манерами.